Перший - самий невпевнений, я б навіть сказала невдалий. Але для статистики викладу:
Другий вже більш об'ємний, насичений. Малювати туман аквареллю дуже цікаво та хвилююче - треба слідкувати за вологістю паперу, щоб вчасно наносити фарбу, яка все одно поводиться непередбачувано і створює власні візерунки.
А останній лютневий малюнок вийшов... дивний. Не вдалось нормально зобразити гори, зате деревами я пишаюсь :) Дерева - мої художні вороги, ніяк не хочуть жити в моїх малюнках, іноді навіть псують їх. А ці - ожили! Не в останню чергу завдяки новому пензлику ;) Крім того, ляпсусами внизу я спробувала додати відчуття свободи, змін і руху повітря, щоб картинка не була статичною. Не знаю, що бачите ви, а мені цей малюнок передає певний настрій, не зважаючи на недоліки. Нехай би це вдавалось частіше ;)
