Гармонія кулькових ручок

Тут багато хто кинувся малювати йогу і фен-шуй. Але давайте замислимося над визначенням слова "гармонія":

глобальный принцип согласования разнородных и даже противоположных, конфликтных элементов, приведения их в единое целое.

О, це цікаво - намалювати не одне явище, а взаємодію різних!

Мені також дуже сподобалась головна умова завдання: "Не обязательно стараться сделать “понятно” для окружающих, упрощать, чтоб донести мысль до зрителя. Делайте так, чтоб было понятно, хорошо, правильно и гармонично в первую очередь вам." Одразу стало спокійно і вільно :) Мені час від часу треба нагадувати такі прості, але важливі речі, бо я можу відхилитись і почати творити "на публіку".

Так, а що ж приводить мене у стан гармонії, врівноважуючи одні речі протилежними?.. Перш за все згадалось, як в людних вагонах я розслабляюсь і добрішаю, вмикнувши злобний метал в плеєрі. Але це я не зможу намалювати. Хоча ідея з улюбленою музикою мені подобається ;) Залишилось вигадати протилежну річ, якесь добро, яке мені теж подобається і гармонічно уживається зі злом в моїй брудній душі... Наприклад, весна :)

Метал тут представлений Імморталом, якого я в принципі не слухаю, але це улюблений гурт мого чоловіка, тому я знайома з їхньою творчістю і навіть була на концерті (який ще довго не забуду). Просто Іммортал уособлює метал навіть своїм виглядом, що для малюнку важливо.
Вийшло десь так, як я собі і уявляла :) Навіть не знадобилось купувати кольорові кулькові ручки - вистачило чорної, плюс червона для квіточок.

Я задоволена цим розворотом :) Можливо, тому, що він - мій, відображає якусь частину мене і ні перед ким не виправдовується. Мені гармонійно. Треба побільше малювати те, чого прагне душа, а не те, що вважається прийнятним в суспільстві!

Міжсезонні замки

Мене останнім часом пруть малюнки з "поганою" погодою, особливо з міжсезонням, сльотою, багнюкою і з безлистими деревами. Я навіть можу запропонувати варіант пояснення такої дивної симпатії:
Де ми зазвичай бачимо картини? Або в галереях/виставках, або (частіше) вдома на моніторі, знаходячись в теплі і комфорті, а в другому варіанті ще й у зручному кріслі, з кухлем чаю і котом під боком :) І тут погляд чіпляється за березневий пейзаж, виконаний так вдало, що відчувається сирий вітер на щоках і вологість в ногах, хочеться щільніше закутатись в плед і міцніше притиснути кота. "Ух, не хотіла б я там опинитись!" - проноситься думка, а разом з нею усвідомлення, що і не треба :) І можна насолоджуватись враженням відлиги, уникаючи її неприємних моментів!
Інша причина цієї симпатії - кольори. Десь кілька років тому я помітила, що пейзажі з відтінками сепії і білими мазками снігу мене приваблюють більше, ніж суцільно-зелені. І взагалі подобається землиста гамма. А коли я визнала свою любов до вигляду міжсезоння, то і саму цю пору полюбила! І охочіше подорожую по багнюці, ніж в хорошу погоду літню спеку. Доказом буде те, що ці картини написані по фотографіям, зробленим мною під час подорожей ;)

Крехів

Старе Село

Свірж

Чорнокозинці

Пнів

Пастельні мрії

У мене є два набори пастелі, обидва подаровані колись сестрою. Перший має 24 тверді крейдочки яскравих кольорів. Ним я намалювала портрет сестри, щоправда після лакування він став тьмяним. І, начебто, все... Другий складається з 12 кольорів коричневої гамми м'якої пастелі, і ним я не малювала ще нічого. Дістану, зітхну мрійливо, і турботливо складу назад. Колись я намалюю щось гарне! Ох вже мені це "колись"...
А тут - завдання Артбук-манії саме про пастель! Це той поштовх, який був мені потрібен. Але що намалювати про мрії?.. А що малюють інші учасники? Пішла я переглядати чужі роботи для натхнення, і побачила одну вечірню - просту і реалістичну водночас. Одразу захотілось теж намалювати вечірній сюжет - світлими кольорами на темному папері. І я вже знала, що це буде. Північне сяйво - і гарно, і зображає мою мрію, яка здійснилась цього року!
Фотографію знайшла в інтернеті, бо мої не такі видовищні, і трохи змінила по пам'яті. Малювати було приємно і цікаво, тверда пастель робила все так, як я хотіла, тільки іноді бракувало олівців для тонших ліній. Проявляти світло на тонованому папері, розтирати штрихи, накладати шари... це магія :)

Коханому теж сподобався результат, він довго роздивлявся і щиро хвалив. А сестра взагалі сказала, що пастель - це мій матеріал :) Враховуючи, що це буквально другий малюнок пастеллю, я можу собою пишатись!

Наповненість фломастерами

З одного боку, абстрактні теми це цікаво, бо інтерпретацій може бути багато і різних. А з іншого боку - деякі теми не розкриті. Мені, наприклад, хотілося б почитати більше думок автора - як він сам це собі уявляє, які бачить варіанти втілення. Може і мене б це надихнуло, наштовхнуло на роздуми. От тема п'ятого завдання - "Наповненість". Чьо-чьо? Наповненість любов'ю і радістю? А чим це відрізняється від просто відчуття любові і радості?.. А "речі, які роблять нас наповненими" - тільки у мене викликають асоціації з їжею? :-Р  Не вистачає "наводящих" питань, щоб налаштувати фантазію в потрібному руслі.
Як я розумію (емоційну) наповненість? Це коли не хочеться нічого додати і нічого відняти. Коли ти відчуваєш, що знаходишся у вірному місці у вірний час. Це момент, коли ти відкритою душею приймаєш все навколо і насолоджуєшся цим. Це коли ти сам собі заздриш :)
І я спробувала згадати один з таких моментів, щоб був недавній і яскравий, і не надто особистий ;)

Подільські пагорби, осінь. Сидіти у високій сухій траві і дивитись вниз на село, оповите димом від паленого листя. Там вже вечір, але нас ще пестить сонце оранжевими променями. Просторо, прохолодно. Термос з гарячим чаєм, цукерки з чорносливом. За плечима - насичений день, дорога, кілометри, пригоди, спонтанні романтичні витівки... День, наповнений емоціями. А далеко внизу, як підсумок, простирається пройдений шлях і примарний міст. І так добре бути зараз тут, і згадувати все це, і відтягувати ще на п'ять хвилин необхідність вийти на дорогу і залишити цю мить назавжди... залишити у спогадах. І на сторінках арт-бука :)

Матеріал цього тижня - фломастери або маркери. Я спеціально купила три фломастери Faber Castell, з наконечником-пензликом. Ними можна чудово варіювати товщину та стиль штрихів, і вийшов цікавий ефект на акварельному папері, наче драй-браш :) Я доповнила малюнок колажем з квитків, марок і листочка. Це має символізувати насиченість подорожі та осінь.

З обмеженою гаммою кольорів можна отримати цікавий та корисний досвід! Коли треба зобразити форми, світло і тіні, маючи всього три кольори, то дивишся на речі по-іншому, шукаєш особливості, за які можна зачепитись. Це змушує інтерпретувати реальні кольори по-новому і шукати в них натяки на відтінки, які спершу не очевидні.
А фломастери зручно було б брати в подорож - для швидких замальовок, або коли немає можливості малювати фарбами. Не треба ні води, ні додаткових матеріалів/інструментів, а сторінки тревел-бука будуть живішими, ніж з монохромними скетчами. Треба буде випробувати цю ідею ;)

Акварельна свобода

Тема четвертого тижня артбук-манії така ж абстрактна, як і попередні, зате матеріал знайомий. В принципі, я багато чого могла б намалювати аквареллю, але як намалювати свободу?.. Я, мабуть, з тих людей, які надають перевагу списку варіантів, ніж можливості вигадати щось нове. Моя фантазія давно лежить в комі, і щоб добитись від неї хоч якихось ознак життя, я маю довго налаштовуватись в потрібному руслі і черпати натхнення з чужої творчості. Та чомусь поняття свободи і довгої серйозної підготовки у мене не зійшлись, і я зобразила перше, що уявилось при роздумі на задану тему. Гори. Широкий простір, висота, повітря, відсутність обов'язкового плану і свобода вибору напрямку. А також відсутність чужих людей і соціальності, хоч на деякий час :-Р  Оце така свобода, якщо не заглиблюватись у філософію.

Я не заморочувалась і не особливо старалась, взяла три фарби і повозила пензлем по мокрому паперу :) От тільки птахів в кінці обережно виводила. Але саме цей малюнок з-поміж інших останніх робіт похвалила Іринка :)

А моєму чоловіку більше сподобалась права сторона розвороту - те, як там лягли фарби. Хоча це зворотня сторона акварельного паперу, вона не зерниста а гладенька. На ній навіть кольори відрізняються, правда? Але приємніше малювати все ж по лицьовій стороні :)