Мене останнім часом пруть малюнки з "поганою" погодою, особливо з міжсезонням, сльотою, багнюкою і з безлистими деревами. Я навіть можу запропонувати варіант пояснення такої дивної симпатії:
Де ми зазвичай бачимо картини? Або в галереях/виставках, або (частіше) вдома на моніторі, знаходячись в теплі і комфорті, а в другому варіанті ще й у зручному кріслі, з кухлем чаю і котом під боком :) І тут погляд чіпляється за березневий пейзаж, виконаний так вдало, що відчувається сирий вітер на щоках і вологість в ногах, хочеться щільніше закутатись в плед і міцніше притиснути кота. "Ух, не хотіла б я там опинитись!" - проноситься думка, а разом з нею усвідомлення, що і не треба :) І можна насолоджуватись враженням відлиги, уникаючи її неприємних моментів!
Інша причина цієї симпатії - кольори. Десь кілька років тому я помітила, що пейзажі з відтінками сепії і білими мазками снігу мене приваблюють більше, ніж суцільно-зелені. І взагалі подобається землиста гамма. А коли я визнала свою любов до вигляду міжсезоння, то і саму цю пору полюбила! І охочіше подорожую по багнюці, ніж в
хорошу погоду літню спеку. Доказом буде те, що ці картини написані по фотографіям, зробленим мною під час подорожей ;)
 |
| Крехів |
 |
| Старе Село |
 |
| Свірж |
 |
| Чорнокозинці |
 |
Пнів
|
Немає коментарів:
Дописати коментар