Зрозуміла для себе кілька речей:
Я не хочу вчитись потроху, хочу одразу творити шедеври! Замість того, щоб опанувати різні техніки, тренуючись наносити мазки різними пензлями і мастихіном, я без репетиції приступила до повноцінного міського пейзажу, і вже в процесі зрозуміла, як і що треба робити, щоб досягти бажаного результату. Ну, хоч приблизно ;)
Мені більше сподобалось наносити нерозріджену фарбу мастихіном - вийшло майже імпасто. Можливо, причина в тому, що мені було обломно бігати зі студії до умивальника, щоб виливати забруднений розчинник і мити баночки? ;)Змішувати фарби - це цікаво! Особливо сподобалось приглушати яскраві кольори їхніми доповнюючими (червоний-зеленим, фіолетовий-жовтим і т.д.)
Несподівано для себе відкрила, що малювати легше і вільніше, коли не дивлюсь на референс (малювала з фото)! Бо інакше починаю вдаватись в деталі і прагнути до реалістичності, хоча задум був передати міську атмосферу узагальненими формами. Тож я замість фото поставила перед собою абстрактну картину, і брала з неї натхнення та сміливість рухів і кольорів :) Звісно, моя природна стриманість не дала розгулятись на повну, але, як для першої спроби, то вже досягнення!
Люди добре доповнюють міський пейзаж, але я малювала туманну осінню погоду, і думала - нащо людям гуляти в центрі міста в такий день? Але легким рухом мастихіна домалювала їм парасольки (на фото люди були без парасольок, бо був не дощ а туман), і у них одразу з'явилась мета і смисл :)
Малювання так з'їдає час! Думала, справлюсь за кілька годин, бо сюжет простий і полотно невеличке. Та де там! Три дні по кілька годин возилась :)
Фото картинки, звісно, не передає всі нюанси і справжні кольори - в реальності виглядає значно краще. Як для першої роботи, вийшло класно - мені подобається :) Буду малювати ще!
Немає коментарів:
Дописати коментар