Гарне чи ні?

Липнева тема артбук-манії поставила дуже цікаве питання - що ми вважаємо гарним, відкинувши загальноприйняте уявлення про "гарне"? Дельнара пише: "Квітів, тістечок і пейзажів намальовано вже так багато, розкажіть про свій світ, про те, що важливо для вас. Від чого у вас перехоплює подих?" До речі, здогадайтесь, що намалювали учасники - правильно, квіти і тістечка! :-D Але я не буду малювати пейзаж, ні-ні. Хоча...

Перехоплює подих у мене якраз від зрозумілих речей - море, гори, замки, квітучі дерева, зоряне небо... Але що мені хоча б подобається з некласично-гарного? Наприклад:

Артбук-манія: січнева алхімія

Завдання з Артбук-манії вже давно відійшли від власне артбуків, і зосередились на малюванні, в будь-якому його втіленні. Але і мене заклинило на пастелі, яка для блокнотів зовсім не підходить, тому я з чистим сумлінням підписалась на черговий творчий флешмоб.

Тема січня - намір. Абстрактні емоційні бажання "хочу гарно малювати!" не приводять до результату без наміру, без уявлення що, як і навіщо я хочу малювати.
Питання "навіщо я малюю" корисно задавати собі на різних етапах творчого шляху, не лише на початку. Чесно кажучи, іноді мені важко сформулювати відповідь, бо, коли приходить натхнення, я просто не можу не малювати! Назвімо це самовираженням ;) Щоправда, я хочу виразити не ідею, а красу. Зокрема красу природи і світу, що нас оточує. У фотографії я можу цю красу зафіксувати, а в малюванні я створюю зображення з нуля. І мене приваблює ця алхімія творчості - взяти чистий аркуш паперу і власними штрихами крейд або пензля перетворити його на вікно, вид у якому обираю я сама. Тому мені необхідно вчитись і вдосконалювати свої навики, щоб передати своє бачення краси, щоб виходило справді гарно.

Мрія бути художником - це маяк на нашому шляху, і щоб до нього дійти, потрібен намір. А завдання на цю тему - намалювати маяк :)
Не знаю, як вам, а мені він скажено подобається! Я не очікувала такого результату, коли сідала малювати. Чудовий настрій на цілий день :D

Зимна вода

Ні, я не про село під Львовом ;) А про мої нові малюнки, об'єднані темою річок і криги. В Чехії весь сніг вже розтанув, але на водоймах тримається прозора крига, з якої пірнають качечки. Та й календар показує середину січня, тому тема зими в малюнках для мене актуальна, нехай і в такому вигляді. А з іншого боку, сюжети з водою набувають вже трохи весняного настрою...

Liebster Award від Іринки

Мій художній блог теж отримав нагороду - бумерангом від сестри. Дякую! :) І залюбки відповім на цікаві питання.

Алхімія творчості від Артбук-манії

Я начебто більш-менш освоїлась на новому місці, можна знову підписуватись на різні проекти ;)

Алхимия творчества: новый сезон Артбук-мании Сайт проекта "Артбук-мания"

Грудень 2014

В грудні, наче за розкладом, випав перший сніг. І, хоч він розтав через кілька днів, захотілось малювати зимові пейзажі.

Мене надихають поля - навіть скошені, колючі і неохайні. І малювання сірих депресивних сюжетів теж може приносити задоволення.

Знову дерева мене зраджують і малюються негарно. Зате правою частиною картини я задоволена, там є повітряна перспектива, світло і мороз!

Якось у однієї акварельної художниці я побачила картину, яка створювала ілюзію сонця за деревами, так що хотілось примружити очі. І я теж спробувала зобразити такий ефект. Процес надзвичайно цікавий! Наче змушуєш малюнок світитись зсередини, використовуючи прості художні матеріали.
Є ідея зробити цілу серію ;)

Сніг розтанув, трава пожухла, листя немає. Але є натхнення! І є дерева, які треба приручити... Я підглядала на роботи інших художників, де мені подобається ліс і взагалі стиль. Старалась не копіювати їх, а навчитись. Я не знала, що вийде в результаті, змінювала композицію в процесі малювання, намагалась вгадувати... Але вийшло класно, я собою пишаюсь :)

Залишиться тільки закріпити досвід, що дасть впевненість і свободу імпровізувати, без підглядання.

Осінні болота

Два малюнки з однаковим сюжетом і композицією, але різним настроєм. Вони натхнені роботами Карен Маргуліс - однієї з улюблених художниць. І ці малюнки мені дуже подобаються, на відміну від наступних :)

Літо 2014

Нарешті я сфотографувала малюнки з літа і осені, хоча вже й не пам'ятаю в яких саме місяцях вони були зроблені. Влітку зовсім не до малювання було, лише до кінця осені я почала повертатися у творчий ритм, тепер треба надолужувати відставання.
Зазвичай я люблю малювати сюжети, що перегукуються з погодою за вікном. Спекотними літніми днями особливо згадувались Карпати...

Ну а галактика - універсальна тема ;)

Травень 2014

Половину травневих малюнків я робила, можна сказати, на замовлення. Теми космосу і північного сяйва виявились найбільш затребуваними ;) Деякі з них вже прикрашають київські оселі, це приємно.

Галактики добре малювати як на звичайному, так і на велюровому папері:

звичайний папір

велюровий папір

А от північне сяйво у мене краще виходить на звичайному, цупкому папері. Тому що потрібні кольори я маю тільки в твердій пастелі, яка погано лягає на ворсинисту поверхню і не дає тої насиченості кольору, яку проявляє на папері:

звичайний папір

велюровий папір

Ще одне болото, тепер з проблисками сонця. Треба ще попрацювати над очеретом, але процес малювання таких сюжетів все одно приносить масу задоволення!

Давно хотіла намалювати схід/захід сонця, і ось що в мене вийшло. На яскраво-червоному папері. Я очікувала, що вода внизу картини буде самою цікавою частиною, але найвдаліше вийшло небо :)

Водоспади

Продовжую експериментувати з пастеллю і знаходити нові сюжети, які можна гарно зобразити пастельними техніками. Під цим розумним словосполученням я маю на увазі, зокрема, розмазування пальцями :-Р
Рух води. На фото його можна передати за допомогою довгої витримки. А на папері - беремо світлу пастель, креслимо кілька рисок на початку водоспаду або порогу, і з натиском проводимо пальцем в напрямку течії. І наша річка оживає, біжить по камінню і зривається зі скелі! Це так захоплююче :)

Квітень 2014

Друзі, мені дуже приємно, що вам сподобались мої пастельні малюнки! І вже не терпиться похвалитись новими роботами ;)

Знову галактика! І вона не буде останньою, у мене ще багато астрофотографій для референсів. Але ця - не звичайна, бо намальована на велюровому папері. Його особливість в тому, що пастель краще чіпляється за поверхню, колір лягає рівномірно і м'яко, а пастельний пил не утворюється зовсім. Після звичайного паперу дуже незвичні відчуття. Якщо вдало використовувати його особливості, велюровий папір може стати ідеальним вибором для втілення творчого задуму!

Продовження космічної теми, цього разу вид з Землі. Херсонеський маяк на фоні Чумацького Шляху. Щодо паперу, то цей мені не сподобався. Щоб повністю зафарбувати поверхню, треба накладати шари пігменту і ретельно розтирати його, а від розтирання папір кашлатиться. Можливо, для іншого стилю малювання підійде краще.

Похмуре болото. Це один з тих випадків, коли я внесла зміни в малюнок практично після його завершення. Острівок в центрі спершу був частиною суцільної смуги трави з одного берега до іншого. Але я вирішила, що це створює перешкоду погляду і розбиває малюнок на дві рівні частини. Треба було дати оку простір пересуватись по картині, проходити вглиб. Тому я стерла зайві ділянки і домалювала натомість сіру воду, утворивши острівок. Стало краще!
А папір тут дуже хороший, цупкий, приємно малювати.

Незабутня прогулянка до норвезьких льодовиків. Хоч до снігу ми тоді так і не дійшли, зате сама дорога вийшла надзвичайно приємною. Вузька стежка вздовж річки, крізь різнобарвний осінній ліс, з краєвидом на величні гори, з яких зриваються водоспади... Я ще довго буду повертатись до Норвегії у своїх малюнках!

Березень 2014

Перший весняний малюнок продовжив тему зимових гір, тільки цього разу без снігу. Такими я застала Карпати в кінці січня:

Мені подобається як вийшли розводи на небі, і як вони контрастують з чіткими лініями переднього плану. Також я із задоволенням помічаю свій творчий ріст - вже краще справляюсь з повітряною перспективою і value (тоном? чи як це називається...)

Лютий 2014

Найкоротший місяць року і всього три малюнки. Така собі серія акварельних зимових гір. І всі намальовані з чужих фотографій, знайдених в інтернеті ;)
Перший - самий невпевнений, я б навіть сказала невдалий. Але для статистики викладу:

Другий вже більш об'ємний, насичений. Малювати туман аквареллю дуже цікаво та хвилююче - треба слідкувати за вологістю паперу, щоб вчасно наносити фарбу, яка все одно поводиться непередбачувано і створює власні візерунки.

А останній лютневий малюнок вийшов... дивний. Не вдалось нормально зобразити гори, зате деревами я пишаюсь :) Дерева - мої художні вороги, ніяк не хочуть жити в моїх малюнках, іноді навіть псують їх. А ці - ожили! Не в останню чергу завдяки новому пензлику ;) Крім того, ляпсусами внизу я спробувала додати відчуття свободи, змін і руху повітря, щоб картинка не була статичною. Не знаю, що бачите ви, а мені цей малюнок передає певний настрій, не зважаючи на недоліки. Нехай би це вдавалось частіше ;)

Січень 2014

В січні я малювала Закарпаття :) Помітила це після третього малюнку, і для четвертого вже цілеспрямовано вибрала закарпатський сюжет, щоб вийшла серія. Хоча останній малюнок мені як раз і не подобається :-Р Не вистачає контрасту, а що змінити - не знаю... Зате іншими трьома я задоволена. Вважаю творчий початок року вдалим!

Руїни замку у Виноградовому

Гори над Раховом, з чужої фотки

Ранковий туман в Карпатах

Невицький замок

Гармонія кулькових ручок

Тут багато хто кинувся малювати йогу і фен-шуй. Але давайте замислимося над визначенням слова "гармонія":

глобальный принцип согласования разнородных и даже противоположных, конфликтных элементов, приведения их в единое целое.

О, це цікаво - намалювати не одне явище, а взаємодію різних!

Мені також дуже сподобалась головна умова завдання: "Не обязательно стараться сделать “понятно” для окружающих, упрощать, чтоб донести мысль до зрителя. Делайте так, чтоб было понятно, хорошо, правильно и гармонично в первую очередь вам." Одразу стало спокійно і вільно :) Мені час від часу треба нагадувати такі прості, але важливі речі, бо я можу відхилитись і почати творити "на публіку".

Так, а що ж приводить мене у стан гармонії, врівноважуючи одні речі протилежними?.. Перш за все згадалось, як в людних вагонах я розслабляюсь і добрішаю, вмикнувши злобний метал в плеєрі. Але це я не зможу намалювати. Хоча ідея з улюбленою музикою мені подобається ;) Залишилось вигадати протилежну річ, якесь добро, яке мені теж подобається і гармонічно уживається зі злом в моїй брудній душі... Наприклад, весна :)

Метал тут представлений Імморталом, якого я в принципі не слухаю, але це улюблений гурт мого чоловіка, тому я знайома з їхньою творчістю і навіть була на концерті (який ще довго не забуду). Просто Іммортал уособлює метал навіть своїм виглядом, що для малюнку важливо.
Вийшло десь так, як я собі і уявляла :) Навіть не знадобилось купувати кольорові кулькові ручки - вистачило чорної, плюс червона для квіточок.

Я задоволена цим розворотом :) Можливо, тому, що він - мій, відображає якусь частину мене і ні перед ким не виправдовується. Мені гармонійно. Треба побільше малювати те, чого прагне душа, а не те, що вважається прийнятним в суспільстві!

Міжсезонні замки

Мене останнім часом пруть малюнки з "поганою" погодою, особливо з міжсезонням, сльотою, багнюкою і з безлистими деревами. Я навіть можу запропонувати варіант пояснення такої дивної симпатії:
Де ми зазвичай бачимо картини? Або в галереях/виставках, або (частіше) вдома на моніторі, знаходячись в теплі і комфорті, а в другому варіанті ще й у зручному кріслі, з кухлем чаю і котом під боком :) І тут погляд чіпляється за березневий пейзаж, виконаний так вдало, що відчувається сирий вітер на щоках і вологість в ногах, хочеться щільніше закутатись в плед і міцніше притиснути кота. "Ух, не хотіла б я там опинитись!" - проноситься думка, а разом з нею усвідомлення, що і не треба :) І можна насолоджуватись враженням відлиги, уникаючи її неприємних моментів!
Інша причина цієї симпатії - кольори. Десь кілька років тому я помітила, що пейзажі з відтінками сепії і білими мазками снігу мене приваблюють більше, ніж суцільно-зелені. І взагалі подобається землиста гамма. А коли я визнала свою любов до вигляду міжсезоння, то і саму цю пору полюбила! І охочіше подорожую по багнюці, ніж в хорошу погоду літню спеку. Доказом буде те, що ці картини написані по фотографіям, зробленим мною під час подорожей ;)

Крехів

Старе Село

Свірж

Чорнокозинці

Пнів

Пастельні мрії

У мене є два набори пастелі, обидва подаровані колись сестрою. Перший має 24 тверді крейдочки яскравих кольорів. Ним я намалювала портрет сестри, щоправда після лакування він став тьмяним. І, начебто, все... Другий складається з 12 кольорів коричневої гамми м'якої пастелі, і ним я не малювала ще нічого. Дістану, зітхну мрійливо, і турботливо складу назад. Колись я намалюю щось гарне! Ох вже мені це "колись"...
А тут - завдання Артбук-манії саме про пастель! Це той поштовх, який був мені потрібен. Але що намалювати про мрії?.. А що малюють інші учасники? Пішла я переглядати чужі роботи для натхнення, і побачила одну вечірню - просту і реалістичну водночас. Одразу захотілось теж намалювати вечірній сюжет - світлими кольорами на темному папері. І я вже знала, що це буде. Північне сяйво - і гарно, і зображає мою мрію, яка здійснилась цього року!
Фотографію знайшла в інтернеті, бо мої не такі видовищні, і трохи змінила по пам'яті. Малювати було приємно і цікаво, тверда пастель робила все так, як я хотіла, тільки іноді бракувало олівців для тонших ліній. Проявляти світло на тонованому папері, розтирати штрихи, накладати шари... це магія :)

Коханому теж сподобався результат, він довго роздивлявся і щиро хвалив. А сестра взагалі сказала, що пастель - це мій матеріал :) Враховуючи, що це буквально другий малюнок пастеллю, я можу собою пишатись!

Наповненість фломастерами

З одного боку, абстрактні теми це цікаво, бо інтерпретацій може бути багато і різних. А з іншого боку - деякі теми не розкриті. Мені, наприклад, хотілося б почитати більше думок автора - як він сам це собі уявляє, які бачить варіанти втілення. Може і мене б це надихнуло, наштовхнуло на роздуми. От тема п'ятого завдання - "Наповненість". Чьо-чьо? Наповненість любов'ю і радістю? А чим це відрізняється від просто відчуття любові і радості?.. А "речі, які роблять нас наповненими" - тільки у мене викликають асоціації з їжею? :-Р  Не вистачає "наводящих" питань, щоб налаштувати фантазію в потрібному руслі.
Як я розумію (емоційну) наповненість? Це коли не хочеться нічого додати і нічого відняти. Коли ти відчуваєш, що знаходишся у вірному місці у вірний час. Це момент, коли ти відкритою душею приймаєш все навколо і насолоджуєшся цим. Це коли ти сам собі заздриш :)
І я спробувала згадати один з таких моментів, щоб був недавній і яскравий, і не надто особистий ;)

Подільські пагорби, осінь. Сидіти у високій сухій траві і дивитись вниз на село, оповите димом від паленого листя. Там вже вечір, але нас ще пестить сонце оранжевими променями. Просторо, прохолодно. Термос з гарячим чаєм, цукерки з чорносливом. За плечима - насичений день, дорога, кілометри, пригоди, спонтанні романтичні витівки... День, наповнений емоціями. А далеко внизу, як підсумок, простирається пройдений шлях і примарний міст. І так добре бути зараз тут, і згадувати все це, і відтягувати ще на п'ять хвилин необхідність вийти на дорогу і залишити цю мить назавжди... залишити у спогадах. І на сторінках арт-бука :)

Матеріал цього тижня - фломастери або маркери. Я спеціально купила три фломастери Faber Castell, з наконечником-пензликом. Ними можна чудово варіювати товщину та стиль штрихів, і вийшов цікавий ефект на акварельному папері, наче драй-браш :) Я доповнила малюнок колажем з квитків, марок і листочка. Це має символізувати насиченість подорожі та осінь.

З обмеженою гаммою кольорів можна отримати цікавий та корисний досвід! Коли треба зобразити форми, світло і тіні, маючи всього три кольори, то дивишся на речі по-іншому, шукаєш особливості, за які можна зачепитись. Це змушує інтерпретувати реальні кольори по-новому і шукати в них натяки на відтінки, які спершу не очевидні.
А фломастери зручно було б брати в подорож - для швидких замальовок, або коли немає можливості малювати фарбами. Не треба ні води, ні додаткових матеріалів/інструментів, а сторінки тревел-бука будуть живішими, ніж з монохромними скетчами. Треба буде випробувати цю ідею ;)

Акварельна свобода

Тема четвертого тижня артбук-манії така ж абстрактна, як і попередні, зате матеріал знайомий. В принципі, я багато чого могла б намалювати аквареллю, але як намалювати свободу?.. Я, мабуть, з тих людей, які надають перевагу списку варіантів, ніж можливості вигадати щось нове. Моя фантазія давно лежить в комі, і щоб добитись від неї хоч якихось ознак життя, я маю довго налаштовуватись в потрібному руслі і черпати натхнення з чужої творчості. Та чомусь поняття свободи і довгої серйозної підготовки у мене не зійшлись, і я зобразила перше, що уявилось при роздумі на задану тему. Гори. Широкий простір, висота, повітря, відсутність обов'язкового плану і свобода вибору напрямку. А також відсутність чужих людей і соціальності, хоч на деякий час :-Р  Оце така свобода, якщо не заглиблюватись у філософію.

Я не заморочувалась і не особливо старалась, взяла три фарби і повозила пензлем по мокрому паперу :) От тільки птахів в кінці обережно виводила. Але саме цей малюнок з-поміж інших останніх робіт похвалила Іринка :)

А моєму чоловіку більше сподобалась права сторона розвороту - те, як там лягли фарби. Хоча це зворотня сторона акварельного паперу, вона не зерниста а гладенька. На ній навіть кольори відрізняються, правда? Але приємніше малювати все ж по лицьовій стороні :)

Гуашева експресія

Темою третього тижня була експресія, де треба було виразити свої емоції і внутрішній стан, покривши папір фарбою без думок про композицію і результат. Я так не вмію, у мене в уяві одразу виникає сюжет, коли я ще читаю завдання :) Треба буде ще попрацювати над свободою висловлення через творчість, а поки що я зосередилась на частині "зобразити внутрішній стан".
Для експресії призначалась середина розвороту, і там я не замислювалась над результатом, лише вибрала кольори, що личили до внутрішнього світу на даний момент. А куточки залишились для сюжету, навіть якщо ніхто крім мене його не зрозуміє ;)

З мушлі визираю я, ховаючись від невідкладних справ, які відкладались і накопичувались деякий час, що тепер сама думка про їх розгрібання пригнічує. За ними видніється свобода, але совість не дозволяє займатись чимось новим, поки не вирішу старі проблеми. А я лиш залізаю глибше в мушлю - якщо я не бачу проблем, то і вони мене не бачать! Правда ж?..

Рекомендованим матеріалом був акрил, а як альтернативи - олія і гуаш. Я взяла гуаш, бо ставлюсь до неї не так відповідально :) А взагалі дуже класно, що для кожного завдання потрібні різні матеріали і техніки - це нагода поекспериментувати і відкрити для себе щось нове!